Залишивши мені надії
Чому пішла?, бо я наївна була
Літала у солодких мріях.
Літала та зависоко взлетіла,
Та правди сонце попалило крила
Упала я хоч і піднятися зуміла.
Лише сльозу дрібненьку уронила
Cльозинка довго сохнуть не хотіла
Хоч гріє сонце й відросли вже крила
Залишилась сльозою в серці моїм
Хоч я просила "висихай, залиш мене в спокої"
Та ні, не висохне вона хоч і маленька
Не випарує її сонце з неба
Допоки житиме любов в моєму серці
Що пам"ятатиме про тебе
А може не пішла любов від мене?
Лиш заховалася десь незамітно
Вона ж була така тендітна
Така наївна ця любов до тебе...