Не проси мене: "Люби!" Я любити не навчилась ... У моєї доброти Вверх бере наївна щирість. Не кажи мені: "Пора" - Це звучить, немов покора ... Не примушуй - не раба, Не шуканням грошей хвора. Не печаль бурхливу кров. Бережи останнє слово, В нього доказ - без основ - Час поняття тимчасове. Я - і радість, і печаль, Ти ж, напевно, з цим змирися. Не шкодуй, коли не жаль, І як жаль, то не журися ... Як підеш - звичайно йди. І назад не оглядайся, Щоб не було більш біди - Полюбить не обіцяйся. Мрій, надійся - все ж мовчи, Будь і тихим, і шаленим. Тільки вірити навчись І чекати ще на мене ... Будь відвертим, як дитя. Зрозуміти й пояснити Треба вміти це життя. Треба вміти і любити, І прощати, й берегти Кожен дотик, кожне слово ... Треба вміти віднайти Щастя твоє кольорове ...
|