Слова...
Сижу я в місці де Тебе зустрів В душі є радість, в душі є гнів, Радіє серце що Тебе зустрів! Гнівлюся я, що Тебе впустив.
Піду у гори і знайду зорю надії, Сховаю в душу - нехай серце гріє, А як засумніваюсь, чи піде надія, Нехай згорить душа, зітліє!
Камінь в грудях за ті пусті слова які не вибачила, а взяла пішла. Багато слів, а змісту то немає... Як сильно я люблю, як сильно я кохаю!
Якби в оті пусті слова вложити Любов і щирість з якими варто жити! Взлетіли б в небо! І з Небес найшли б Тебе...
Обняли твою нівечену душу, Тихенько чмокнули в уста, Й лишились вічно...
|