СМС віршики Завжди так є й буде, І для того ми породжені - Коли нас люблять, ми не любимо, Коли не люблять, любимо ми...
Буду згадувати я наші зустрічі, Твої очі й образ твій Буду згадувати я щовечора Той час, коли ми були стобой.
Перш ніж піти й не повернутися Ти востаннє себе перевір Краще все простити й посміхнутися Чим перед щастям захлопнути двері!
Хочу з тобою бути зараз, Побачити блиск улюблених очей, Почути голос ніжний твій, Хочу, щоб ти була із мною
Якщо хочеш іти - іди... Якщо хочеш забути - забудь... Тільки знай, що наприкінці шляху Нічого вже не повернути...
Цією нічкою темною будемо ми вдвох. Зірочками червоними в небо впадемо Нехай осінній дощичок ллє як із цебра, Ми з тобою дві іскорки одного багаття
Коли води в морях не стане, Коли на ріллях висохне трава, Коли місяць світити не стане, Тоді забуду я тебе
Коли тревожною часом, Раптом постукається в будинок лихо, Я вірю - це дурниця, Улюблений мій завжди із мною
Люблю тебе,моє створення, Мій утвір душі, Моє прекрасне дияние, Мій скромний геній краси...
И знову ніч, безшумна Як ніколи була ВОНА Не давши нам слів вимовити Сама вирішила все ВОНА Ми любимо, чуєте-їй, ви!
Тобі любов свою дарую Ти душу мені розкрій свою Її наповню я любов'ю Ти знаєш я тебе люблю І ти скажи мені це слово Що теж любиш ти мене У мені горить вогонь прекрасний Він зігріває нам серця Я дуже чекаю що ти рідна Відповіси на мою любов І ти відкинеш всі сомненья І душі наші будуть знову Горіти божественною любов'ю Яке у світі немає кінця ...
Я к твоїй щоці колючої Доторкнутися так хочу І пригорнутися міцно До твоєму хочу плечу На інших і не дивлюся - Ти всіх у світі краще! Одного тебе люблю, Їжачок мій колючий!
Якось я своїй подрузі Вимикач подарував, Буде клацати на дозвіллі, Уліво выкл, вправо вкл.
Як солодкий мир очарованья І втілення мрії, Коли доходить до сознанья, Що мені миліше всіх лише ти!
Я хочу бути ангелом твоїм, Нехай невидимим, але аби тільки бути стобою. Буду вічно я тебе любити, Від будь-якого лиха тебе вкриюся
Я сходжу по тобі сума. Мені так боляче від цієї думки, - Ти з іншим, ти вже не одна Моє щастя пішло з життя
Тане сніг, у моєму серці крижинка, Не розтопить лід на щоці сльозинка Ми різні люди, з різною долею, Наша зустріч помилка. Помилка - любов...
Є насолода й у дикості лісів, Є радість на приморському бреге, І є гармонія в цьому говорі валів, Дробящихся в пустельному бігу Я ближнього люблю, але ти, природа-мати, Для серця ти всього дорожче! З тобою, володарка, звик я забувати І те, чим був, як був моложе, І те чим нині став під холодом років Тобою в почуттях оживаю: Їх виразити душа не знає струнких слів І як мовчати про їх - не знаюся
Образ твій, болісний і хиткий, Я не міг у тумані сприймати дотиком Господи! - сказав я помилково, Сам того не думаючи сказати Я тебе люблю!
Зима - час учитися Весна - час любові Літо - час побачень Осінь - час туги
|