Наполегливість - риса сама по собі зовсім не погана. "Брати долю за лацкани" - означає проявляти силу духу. Але подібні дії відносно людини, та ще коханого, є не що інше як замах на права особи, а кому сподобається утиск власних прав? Тим більше у формі ультиматуму.

Уявіть, що наполегливий залицяльник вам заявляє: "Або ти будеш зі мною, або ось в цю хвилину обернуся, і тільки ти мене й бачила..." Жінка з відчуттям власної гідності в такій ситуації, швидше за все, сама обернеться і піде. Та, яка "слабкіша в колінах", злякається втратити коханого і погодиться. Але питання: чи варто триматися за людину, що виявляє свої відчуття в такій категоричній формі?

 А ти з ним за це не спи!

Нічого сказати: порада хороша! Його охоче втішать "доброзичливці", які обов'язково знайдуться серед подруг, сусідок, навіть родичок. Теоретично так і практично можна в ультимативній формі заявити партнерові, що сексу не буде, поки він не полагодить кран, не купить все ту ж горезвісну шубу або не відправиться з вами на дачу копати город. Як правило, подібні ультиматуми працюють непогано. Та все ж тут варто врахувати як мінімум дві обставини. По-перше, подібна загроза з етичної точки зору виглядає не самим кращим чином. Виходить, що ви віддаєтеся вашому чоловікові не через кохання, а з корисливих міркувань. По-друге, відмовляючи коханому в близькості, ви, так би мовити, своїми руками штовхаєте його шукати ласки на стороні. А крім того, ультиматум типу з тобою "не спатиму, якщо ти..." - неминуче забиває клин в партнерські або сімейні відносини. І нехай навіть цей клин не дуже помітний з першого погляду, з часом він дасть про себе знати, поступово розхитуючи ваш союз. Як, втім, і ультимативна політика будь-якого іншого змісту.

Постав себе на його місце

Здатністю ставити себе на місце іншого володіють далеко не всі люди. А тим часом саме цей чудовий дар дозволяє найкращим чином налагоджувати будь-які відносини. Набути цей дар зовсім не складно, варто тільки дати працю уяві. Уявіть, що це не ви, а він категорично заявляє: "Якщо не проведеш відпустку в товаристві моєї мами, не получиш від мене ні копійки!" Що це, як не шантаж? Напевно, ви віддали перевагу б проханню в найпокірливішій формі, і притому з можливістю для вашого відступу. І тоді, швидше за все, ви подумаєте: "Ну потерплю я цю свекруху, вона йому все-таки мати рідна". З іншого боку, ви можете так само покірливо і переконливо довести, що відпустку краще провести наодинці один з одним. Одним словом, політика взаємних поступок набагато дієвіша за будь-який ультиматум.