"вже ти сама"
навіщо сказала прощай
чому сказала бувай
загубили щастя ми
і більше не знайдемо
та далі підемо
розійдемось на завжди
і будемо, як дороги чужі
ні привіт, ні бувай
говорить вона: я не твоя
вже не твоя
зробила вибір сама
каплі любові шукали болю
вже без мене ти одна
не шукаєш більше любов
бо вона зрадить знов ізнов
слова вітром відносить
твоє серденько просить
<

«Чому ти йдеш»
Тобі ще жити й жити…
Не хотілось більш служити
І нічого не зробити вже
Ти зробила, що змогла
І більше того не змогла,
Покохати хоч могла
Не любила ти нікого,
Залишилась ти без усього
Зберегла ти нашу долю,
Яка написана сльозою
Краплини сліз упали за тобою
Лишали слід у серці в мене
Із надписом «ЛЮБЛЮ»

"не хочеш більше кохання"
покинув тебе, він сьогодні
ти плачеш у кімнаті
кожні слова не забуваєш
які ще голові кружляють
в телефоні номер витираєш
смс-ки пробач, відхиляєш
на його дзвінки не відповідаєш
в життя своє ні кого не впускаєш
іншим вже не довіряєш
всіх них зачіпаєш
і зраду цю не прощаєш
свій вірш зрадою називаєш

"ангели плачуть теж"
ангели теж плачуть
та їхніх сліз не видно
тільки коли ідуть дощі
вони плачуть з нами
у ночі збирають краплинки
а в нас у серці половини
і нелегкі хвилини
в них політ без крил
із неба в низ
та смерть без причин
а в нас у серцях
багато сумних годин

" сумно помирати"
сильний біль в голові
не дає усе забути
ти наче наркотик у житті
без його далі не жити
немає хвилини
ще так сумніви
не має день
це карання
немає два
сумні блукання
немає три
вже залежність
ще дня немає
це сумна смертність
а іншим
душевна протилежність

"твоє кохання і його гірка зрада"
тобі лише шістнадцять
а хочеш всі вісімнадцять
хочеш дорослої любові
та не маєш стільки крові
щоб проливати і не знати
як сильно треба кохати
і все в житті втрачати
заради чого тобі так страждати
не перший й не останній
скажи скоріш прощай
і правду про любов бач
ніколи сліз своїх не залишай
сильно більше не кохай
своє серденько не розбивай
бережи сльози знаючи
що з іншою можливо зрадить
ні коли цього не пригадає
а ти по плачеш і забудеш
знову його полюбиш
та серце зради не забуде

"вірю що знайду»
не знаю, що сказати
коли зустріну
своїх слів не подіну
не знаю, як подивитись
щоб знов у землю, не розбитись
багато часу, вже пройшло
а ми і не змінились
все листя навкруги кружилось
а ми на жаль не обручились
стуки серця разом бились
а на річницю розійшлись
вже півроку не зійшлись
я чекаю, вірю, дожидаю
тільки тобою ще живу
і тебе колись знайду