Чи є любов, чи є могуча?
Живе любов, живе жагуча.
У когось в серці вона є,
Але на нього доля наплює.
І хлопець дряпає ім’я на тілі,
А не пише серенади вмілі.
Живе він подихом чи жестом,
Кохання він не в силі перенести.
Байдужий він до радості життя,
Байдужий і до свого майбуття.
Забув він про всі цінності жіночі,
Бо хоче бачити лише єдині очі.
І сняться йому сни прекрасні,
І грають почуття несчасні.
Її обличчя він бачить уночі.
Він схуд, забув зовсім про харчі.
„Та тут чорт ногу зломить!” –
Каже він до нас із болем.
Неминуче „ні” убило його душу
Й боїться він нести ще важчу ношу.
Він любить її до нестями,
В житті його з’явились плями.
Він ходить до школи й нам каже щодня
Ніколи, ніколи не закохуйтесь як я.