Доторкнись рукою серця,
Почуй стукіт неспокійний...
І дозволь,щоб зрозуміла
Що ти добрий і надійний.

Не кидай мене ніколи,
Я цього забуть не зможу...
Може винна? Ти пробач!
Душу я тобі тривожу.

Я - самотня...В цьому зрада.
І нікому не потрібна...
Але в чомусь, милий, знаєш?
Я до тебе і подібна!

Я кохаю, ти так само...
Але зовсім не мене.
Так чому я до нестями,
Так закохана в тебе?

Нас вбиває лиш розлука...
- Нелюбов твоя...моє кохання!
Те, що діється між нами,
Просто дощ, лише зітхання!

Не кидай мене ніколи!
Цього я забуть не зможу...
Знаю, винна! Ти пробач!
Душу я тобі тривожу...