Любов неначе…
Любов неначе божа милість, Дарована із хрещенням тобі, Кохання - то найвища щирість – Його плекай у серці, у собі.
Любов неначе птаха білокрила, Що рветься щохвилини у політ, Кохання - то червонії вітрила, Що робить дивовижним світ.
Любов неначе пелюстки бузкові, Що розливають пахощі весни, Кохання - то як посмішки святкові, І розплавляє навесні льоди.
Любов неначе музика сопілки, Що полонини будить на зорі, Кохання - зелень молодої гілки, І поцілунок милого у вранішній порі.
З тобою
Летять по небу сиві журавлі, Курличуть тихо над водою, Я хочу відірватись від землі, І полетіти вдалечінь з тобою.
Зустріти ранки, сонце золоте, Умитися джерельною водою, Упасти в зілля смарагдове, молоде, І бути поруч завжди із тобою.
Духмяні трави, щебет солов’я, Зозуля закувала на тополі, Повторюю я голосно твоє ім’я, Одна єдина ти у моїй долі.
Квітує радуга у небі голубім, Промінням сонце нам лоскоче губи, З’єднались в поцілунку ми однім, І грають нам уже весільні труби.
Квіткова магія
Ліс, за ним діброва, ну а далі гай, Підлісок, долина і рівнини плай, Маки і дзвіночки, вереска розмай, Ти візьми ромашку – долю нагадай. Пелюстки біленькі, в центрі сонця диск. Любить чи не любить? - серце аж болить. Магія квіткова, є у цьому зиск, Любить, точно любить – на устах бринить
|