Плачуть в саду нашім вишні,
Ронять додолу сльозу.
Знов ти до мене не вийшла,
Сам я по саду іду.
Вишні стоять, похилились,
Вітер їх тихо гойда.
Ти ж мені вчора наснилась,
Ніжна й така молода.
Снилось мені тепле літо,
Зорі у небі ясні.
Сад розквітав буйним цвітом,
Ти посміхалась мені.
Я обімав твої плечі,
Ніжно тебе цілував
І був медовим той вечір.
Сад нас, вишневий, сховав.
Снились мені карі очі,
Коси і руки твої.
Снилось як ти серед ночі
Губи цілуєш мої.
Ніч залишилась позаду,
Ми побували в раю.
Чом же тоді серед саду
Сам я сьогодні стою?
Плачуть в саду нашім вишні,
Вітер їх тихо гойда.
Чом ти до мене не вийшла,
Ніжна й така молода?
Капають сльози додолу,
Вишні схилились в саду,
Час повертатись додому.
Завтра я знову прийду.