І думала тільки про себе
Його фото спалила давно,
Хоч в цьому не було потреби.
Відпустила цей спогад про нього,
Хоч так не хотіла цього,
Бо бажала його лиш одного,
Більш нікого не треба було.
Та вже досить лиш мріями жити!
Постаралась покінчити з ним.
Не могла після цього любити,
Серце тільки здавалось живим...
Вона не чекала його,
Але рапотм з'явився він знову
І найбільше боялась того,
Що гордість вступила з ним в змову.
Пробудилося знов почуття,
Яке завжди було в неї в серці.
І знайшло серце знову життя
І воно уже знову невпинно б'ться.
Побачити може хотів він її...
Ту постать,ті коси,ті очі...
Та,забувши бажання свої,
Гордість знову говорить:"Не хочу!"
І гордість все ж перемогла:
Не помічає він її...
І як би не хотіла вона,
Повинна відпустить мрії свої.
Не плач!Ти сильна!
Забудеш й ти його!
Придивись до інших пильно
І зустрінеш справжнього СВОГО!
Минали дні...Прийшла весна...
Життю природа знов раділа,
І знову ожила вона,
І знову від кохання мліла.
Зустріла все-таки СВОГО...
І не такого,як тоді!
Любитиме завжди його
І він любитиме її.
Всього: 72 
Нових за місяць: 0 
Адмінів: 1 
Модераторів: 1
Фотографів: 5
Романтиків: 19 
Перевірених: 33 
Дівчат: 50 ![Ми [b]онтакте](http://in-love.at.ua/w400_949e3b6919347f04d569eefa720555b2.jpg){kind=small}
